1. На розумовий розвиток дитини значною мірою
впливає повсякденне оточення. Те, що дитина бачить, чує навколо себе, відображається нею, стає матеріалом, над яким працює її розум.
2. У розумовому вихованні велике значення має виконання посильних трудових доручень. Трудова діяльність збуджує активність та інтереси дитини, збагачує її знання, чуттєві образи й враження.
3. Щоб не гасити дитячої допитливості, потрібно в доступній формі давати відповіді на дитячі запитання, спираючись на найпростіші конкретні факти.
4. Особливо корисно спонукати дитину самостійно
знаходити відповіді на запитання. Казковість, фантастичність і, одночасно, неймовірна реальність мислення дитини формують у неї здатність
до відкриття.
5. Не слід прагнути, щоб дитина була як усі. Помічайте успіхи дитини в розумовому зростанні.
6. Важливим засобом формування допитливості є
заняття з малювання, ліплення, аплікації та інших видів образотворчої діяльності.
7. З дитиною потрібно якнайбільше говорити. При цьому мова батьків повинна бути максимально чіткою.
8. Важливе місце у формуванні допитливості дітей молодшого шкільного віку займають конструкторські
іграшки - будівельний матеріал, розрізні картинки, кольорова мозаїка.
9. Дорослі мають не тільки розширювати, а й збагачувати словник дитини, удосконалювати правильне вживання граматичних категорій. Говорячи з дитиною, вони повинні вживати нові, доступні для її розуміння звороти, означення, вставні слова, метафори. Поступово дитина навчається їх розуміти і вживати у своїй мові.
10. Здатність дітей дивуватись є ґрунтом для виховання інтересу до знань, до праці, формування моральних якостей.
